Продолжения Прости!

28.10.2012 - 13:58 — Гость | |
Ваша оценка: Нет Средняя: 4 (24 голосов)

Але вона відповіла на мій лист:
Євгения Володимировна!
- Доброго вечора, Сашуня!
На твої листи спробую також відверто відповісти.(вчорашній і той, що ти писала влітку)
Почну з головного.
Часто і сміливо ти звертаєшся до мене, як до матері, але я впевнена, що ти сама поки що не розумієш всю глибину, відповідальність... і просто, відчуття, що і пояснити підчас неможливо, материнське відчуття, яким ти мене наділяеш...
Ні, я не забороняю, не відмовляюсь, ні, але....
Якби тобі був годік, або трошки менше, або трошки більше, і мені довелося б тебе виxовувати, тоді б ми поріднилися та могли б стати мамою та донькою. Але ми познайомилися, коли тобі було 17 років. Ти вже склалася як особистість, нехай і юна.
Стосунки батьків та дітей доволі часто бувать дивовижно складні ( маю на увазі кровне рідство), що вже і казати про людей, які багато років жили окремо, розвиваючись кожен по-своєму, маючи і певне, своє оточення...
Як мені здається, тебе я розумію, загалом. Твоє бажання мати маму хіба можна не поділяти?
В мені ти, мабуть, побачила ті риси, які мріяла б бачити в своїй мамаі, можливо ти ідеалізуєш мене в чомусь.
Але я впевнена, що по суті, по глибині, яка частоє таємницею, ми з тобою дуже мало знаємо одна одну, а тому краще надати перевагу ненав’язливим дружнім стосункам, аби потім не розчаровуватися, що незрівнянно важче було б для нас обох. Адже весь цей час довів, наскільки по-різному ми реагуємо на багато речей, скільки невиправданих образ та непорозумінь ми пережили.
Тому прислухайся душею до цих моїх слів.
Мати маму – це щастя! Але колись мами уходять від нас, уходять з життя..., залишаючись назавжди в нашій душі, зігріваючи її, захищаючи.. Так усроєне життя...
Ти же, Сашуня, повноцінно відчуєш материнство, коли сама даш життя новій людинонькі. Тоді ти наздоженеш все втрачене через відсутність своєї мами...
А я, котру ти наділила рисами матері в своїй уяві, назавжди залишуся твоєю старшою, щирою подругою. Зрозумій це, повір. І давай уйдемо від дрібниць, розладів, підчас штучних.
Ти славная, добрая, розумная дівчина. Залишайся юною та чистою якомога довше
(той випадок, про який ти написала в своєму листі, так – то деже боляче, намагайся забути назавжди), сьогодні, коли ти доросла, не піддавайся ніякій спокусі. Сьогодні ти несеш відповідальність і за себе, і за ту людиноньку, яка тебе назове мамою. Не поспішай, не роби «як всі», «як інші». Ти сама собі закон. А якщо в чомусь не впевнена, маєш сумніви – завжди чекаю тебе питаннями на будь-які теми. Не зможу відповісти я, підемо до храму, знайдемо духовного отця і його поради зміцнят тебе, допоможуть, тим більш, що віруюча людина. А законом християнького життя є заповіді Божії. І якщо ти, Сашуня, не бажаєш для своєї майбутньої дитинки, а я знаю, що це так, своєї долі – живи по заповедях, частіше бувай в храмі, проси вибачення у Господа за помилки рода свого і сама вибачай, не тримай образ на своїх батьків... Дуже багато в нашому житті залежить від суворого виконання, дотримання внутрішніх законів. Неможна грати з життям. Що посієш – то і пожнеш.
Для мене ти залишаєшся маленькою вільною пташкою, яку я приручила і тому несу відповідальність. Я хочу бути потрібною тобі, ділити радості та смуток. На то ми і друзі!
В хвилини розладів я ніколи не прощалася, завжди казала «До побачення», а значить
зустрінемося, побачимося, будемо дружити! Якщо я не відповіла на дзвінок, це ж зовсім не значить, що не хочу, зникла, пропала, буває безліч ситуацій і причин в дорослому житті, коли відповісти просто немає можливості. З’явиться, і обов’язково наздоженемо.
Не впускай в себе самотність, я завжди з тобою, де б ти не була.
Залишаюсь твоєю старшою щирою подругою.
Сподіваюся, ти вірно, без образ, зрозумієш мене!
Я не можу не переживать , не xвилюватися, не думати, даже якщо не телефоную, це ніяк не означає, що забула геть і не думаю.
Ти поряд завжди. А помилки в написанні листа, звісно, не дуже добре, і треба старатися їx позбутися (добре, що вибачаєшся за ниx)
( коли пишу листа німецькою, теж вибачаюсь за помилки), але xай це, як то кажуть, буде найбільшим твоїм недоліком...
саша Бутенко
-I can't so Yo

u were my older friend,I'm not all tell,I just can't say what I wanted to tell her friend. We're just colleagues as they say. I have a lot no income,I am very harmful and easy to offend me! You I don't know yet,it is Your fault, that You say then"That You are my Mother," and now, friends,I'm also a little You don't understand! I understand that You have grown man and a lot of what You know, but You are also mistaken...did Not think that it will be! I don't even understand the plague we are still in touch,don't do it for me worry I have a grandma that I like,I UNDERSTAND WHAT a SHAME to HEAR IT, BUT I HAVE to SAY ONLY the TRUTH,to further there was a scandal! I understand that very offended You but I had to say it,You are very good man.

"Осенним листом упаду..."