Мені дуже прикро і сумно, як змінилось твоє життя, твої думки і твої прагнення. Мені зрозуміла твоя біль.

Проте, я ніяк не можу сприйняти того, що ти находишся в таких жахливих відносинах. Я не буду назвивати його імені, тому що не вважаю, що він гідний навіть цього. Але прошу тебе, щоб ти зрозуміла, що він маніпулює тобою, різними шляхами:
Жалість, яка викликає тепле почуття (іноколи подібне на любов, на обійми, підтримку або співчуття), але насправді, якщо взяти жалість у чистому вигляді - це руйнівне почуття. Дуже легко маніпулювати жінками, в яких присутньо багато жалості (по відношенню до себе або по відношенню до чоловіків). Наприклад, коли він жаліється, що в нього щось не получається, немає бажання, стимулу і тд. В тебе виникає бажання підтримати, домопогти, порадити, дати йому гроші або ж знайти ту ж саму дозу. І ,можливо, тобі здається, що ж це з цілю допомогти, зробити щось добре і тд. Насправді ж, він просто штучно навчився маніпулювати твоїм жіночим почуттям жалості. Перестань спасати чоловіків. Перестань помагати їм. Перестань, цю енергію, цю багато ресурну енергію віддавати йому, вклади її в себе. Так не працює, що ось зараз ти вкладеш в нього всі свої сили, вот зараз ти допоможеш йому, “підтримаєш”, і у відповідь отримаєш теж саме. Мало того, що ти не отримаєш те ж, ти отримаєш з його сторони велику зневагу (хамство, грубість, побої). Тим самим він навмисно знищує твою самооцінку.

Знищення твоєї самооцінки, це маніпуляція, яка виконується різного характеру приниженнями. “Кому ти потрібна”, “Ти без мене не зможеш”, “Ти …”, закривати дома, гіперконтроль, піднімати руку і тд. Терпіти всю теренію від того, хто не вартий тебе, лише заради того, щоб не залишитися одною. Не потрібно боятися самотності, страх залишитись одною не настільки страшний, ніж терпіти це все. Зазвичай, такий страх присутній у тих дітей, які жили без батька або постійно бачили сварки дома. І щоб компенсувати цей страх, вони готові жити з найнедостойнішим чоловіком, лиш би не самому. Ти себе не цінуєш і я розумію, що взагалі це все тяжко і запутанно. Але не можна проживати все своє життя у цьому. Ісус обіцяв не залишати нас наодинці. Бог послав Свого Святого Духа, щоб завжди був з нами.
Обіда - теж один із способів маніпулювати тобою. Це дитяча поведінка, лише заради того, щоб як можна скорше викликати твою жалість (про жалість писала зверху). Таким чином, при кожній спробі кинути його, тобі здається, що ти зробила щось не так, сказала щось не так і тд., ти просто знаходиш оправдання для чоловіка, який до тебе негідно відноситься. Він бачить, що тобою легко маніпулювати, тому і робить це! Ти не можеш бути у всьому винна.

Але у все, що у тебе зараз в житті, це результат твоїх думок і дій.
Бабуся завжди використовувала цитату Єрика Марії Ремарка :“Ти обманюєш себе, а не мене”. Вона, як ніколи актуальна.
Не потрібно ускладнювати собі життя, постійно обманюючи себе. Не закривай очі на свої проблеми або недоліки, не потрібно розказувати всім історію, як у тебе все добре, і проблем немає, та і взагалі все змінилось, таким образом ти обманюєш лише себе…Тому що, кому яке діло до цього, у кожного своє турботливе життя, ти їм сказала, а вони забули, ти запам’ятала і сама почала в це вірити. Змішала брехню з реальністю, і запуталась де що. Ти сама скриваєш від себе реальність.
Те, де ти зараз знаходишся, це жахлива реальність. Реальність - це стан активної, відкритої уваги до справжнього. Поспостерігай за своїми думками і почуттями зі сторони, не розділяючи їх на хороше або погане. Реальність - це реальність. Замість того, щоб обманювати себе і дивитись, як життя проходить мимо, усвідомлення реальності допомагає прожити реальний момент.
Спочатку задумайся про це, а не про перешкоди. Признай свої проблеми і недоліки, зміни своє життя, це не дуже тяжко. Так, тяжко, але не дуже.
На генетику валити не можна. Саме більше, я дійсно, не хочу,щоб у тебе було життя, як у нашої мами, щоб ти повторила її долю (вічно в бігах від самої себе, наркотики, постійні стреси, які привели її до хвороби). Генетикою передаються вродженні паталогії, але навіть їх можна лікувати. Тому все в твоїх руках. І починати шукати проблему потрібно з цього.
Просто по-привичці опускати руки при першій же трудності - дійсно, дурно. Я так пишалась тобою, коли ти вернулась до Льовова і почала курс лікування. Я від щирого серця сподівалась, що ,нарешті, все наладиться.
Я так не бажаю, щоб ти находилась в стані повного душевного розпачу. Невже у тебе не хватає сміливості вжити ще декілька спроб, щоб покращити своє життя. Підчинити обставини своїй волі, тому що завжди легше перекласти відповідальність з себе на щось уявне, не залежне від тебе особисто.
У тебе два варіанта. Перший, признати, що ти боїшся і спокійно тонути в болоті своєї слабкості. Або ж хочаби раз взяти на себе вину за свої невдачі - і можливо, тоді щось і дійсно зміниться. Не спіши впадати у відчай і ображатися на долю.
Словами “мене ніхто не любить” - ти пробуєш виправдати свої тяжкі і незавжди приємні взаємовідносини з людьми. Ти сама ведеш себе не самим найкращим образом, тому всі від тебе відвертаються.
Мені больно від того, що ти не хочеш нічого робити зі своїм , а особливо залежністю. Потрібно йти від безконтрольного просиджування і пролітання життя, коли суєти багато, ну а в ній немає ні твоїх мрій, ні щодневних маленьких перемог, нічого що вело би тебе туди, де ти щаслива. Будь ласка, перестань себе гвалтувати. Люба залежність викликає розпад моральної особистості, різкі колебання настрою і сум’яття в думках. Я розумію, щоразу ти рішаєш твердо, що ти зупинилась, але поки не перестанеш обманювати себе і на правду навчишся брати відповідальність за свої вчинки, нічого не зміниться.
Але невже тобі нічого не говорить той факт, що після всієї брехні, після всього що відбулось, що після всього, що сказала і зробила, твоя сім’я від тебе не відвернулась. І я також, я вибачаю тебе. Я не хочу з тобою спілкуватись в данний момент, тому що це відволікає мене від навчання, від тої духовної стабільності, яку я отримала з Богом. Спілкування з тобою мене приведе в тяжкі чуттєві спогади, постійнні переживання і емоційну нестабільність.
Без сумніву я стурбована за тебе. Я хочу знати, що коли я сижу тут і вчусь, з тобою все гаразд, ти так же як і я стараєшся. Мені гірко дізнаватись, що в тебе все жахливо, що знову щось сталось, що тебе хтось побив, познущався над тобою, що в тебе проблеми і ти паршиво себе почуваєш.
Я не прошу тебе змінити все в одну мить, але я вважаю, що було б краще, якби ти повернулась додому, і налагодила свій стан. Звичайно, вибір за тобою. Також, я не очікую відповіді, скоріш за все так на краще.
Залишу тобі цитатy із Біблії:
“Він знищить кожну сльозу з їхніх очей, і смерті вже не буде, і не буде вже ні суму, ні плачу, ні болю, бо колишні речі минули” Одкровення Апостола Іоанна 21:4
А тепер виходячи з усього вищесказаного, послухай себе і постарайся побачити причину своїх страждань.
Відпускаю з любов’ю(принаймі до того часу, допоки ти не змінишся).
Твоя сестра.